Електропроводка на кухні

У сучасних будинках і квартирах найбільш навантаженою в плані споживання електричної енергії є кухня. Ні для кого це не секрет, що тут зосереджена майже половина побутових електроприладів. При плануванні ремонтних робіт -  електропроводка на кухні повинна стати першочерговим завданням. Треба точно розрахувати навантаження. Щоб потім не вийшло так – працює варильна поверхня, духова шафа, витяжка, а ви вирішили нагріти електрочайник, і все, відключився автомат, електрика скінчилася.

Постарайтеся якомога точніше визначитися, якими побутовими приладами будете користуватися і якої вони потужності. Тепер порахуйте навантажувальний максимум, для цього складіть потужності всіх електроприладів, що підключаються одночасно (не забудьте додати сюди освітлення). Від одержаної цифри вам потрібно буде відштовхуватися при виборі проводів і номінального струму автоматичних вимикачів.

Деяка побутова техніка настільки потужна, що вимагає окремої лінії від розподільного щитка і підключення через індивідуальний автомат.

Досить вам буде однофазної напруги? Швидше за все, для звичайних квартир така проблема не виникне. А ось якщо у вас величезний заміський будинок або багаторівнева квартира, а в них кухні, обладнані всією існуючою технікою і підлогами з підігрівом, то потрібно буде підводити трифазну електричну мережу. У будь-якому випадку для безпеки електропроводки, бажано не включати всі наявні кухонні електроприлади одночасно.

Бажано розділити все кухонне обладнання і відповідно розводку на кілька маршрутів. Кожен буде брати свій початок на вводі в кухню, тобто від розподільної коробки. Кінець кожної гілки – це освітлювальна лампочка або розетка.

Кожна розеткова гілка може мати різну кількість розеток, все залежить від того, які в них будуть підключатися побутові прилади – малопотужні (від 0,5 до 0,8 кВт) або потужні (від 0,9 до 2 кВт). Для підключення малопотужної техніки можна встановити розетковий блок, для кожного потужного побутового приладу потрібно змонтувати окрему розетку.

Якщо потужність споживача електроенергії перевищує 3 кВт (котел, бойлер або система «тепла підлога»), то замість розетки ставиться автомат.

Такий поділ приблизно виглядає так:

1. Освітлювальна гілка, від якої живляться всі елементи освітлення на кухні.
2. Гілка на систему «тепла підлога».
3. Гілка для розеткового блоку, куди будуть включатися малопотужні побутові прилади (тостер, міксер, мікрохвильова піч, соковижималка, кухонний комбайн тощо). Як правило, такий блок розеток розташовується на робочій стінці на рівні 1 м від підлоги. Зверніть увагу, що сюди буде включатися техніка, якою користуються періодично, не постійно.
4. Окремі гілки для підключення потужної побутової техніки (електрична духовка, варильна панель, пральна або посудомийна машина).
5. Гілка для подвійний розетки, куди будуть підключені, наприклад, холодильник і витяжка.

Від загального розподільного щитка до приміщення кухні треба провести ввідний кабель відповідного перерізу, який за своїми технічними характеристиками буде витримувати навантаження одночасно включених побутових приладів. Кабель заводиться в распредкоробку, а вже там комутується з відповідними гілками.

Елементи кухоної  проводки

Схема електропроводки на кухні включає в себе наступні основні елементи:

Кабель можна прокладати відкритим і прихованим способом, але найчастіше на кухнях його ховають під внутрішню обробку. До кабеля ніякі естетичні вимоги не пред'являються, важливо, щоб він був безпечним, достатньої токопроводимості і потрібними робочими характеристиками.

Розетки і вимикачі розташовують на стінах, а значить, вони повинні бути безпечні, функціональні, а також естетично вписуватися в стиль і дизайн кухні.

• распредкоробка;
• електричні кабелі та проводи;
• вимикачі та розетки.

Як бачимо, одна з важливих умов, що пред'являються до елементів проводки, це безпека. Тому вся кухонна електрика повинна бути досить ізольована.

Правила розміщення кухонних розеток

Проводка на кухні цілком може бути змонтована своїми руками, важливо тільки врахувати всі вимоги, що пред'являються саме до цих приміщень. Особливо багато нюансів щодо розміщення розеток. Стандартно їх монтують на висоті 25-30 см від підлоги. Але на кухні цією цифрою можна варіювати, тому що не завжди зручно підключати побутовий прилад у такому місці. Дуже часто кілька розеток або розетковий блок розташовують над так званим кухонним фартухом (на робочій стінці) на висоті 100-110 см від підлоги.

1. Заборонено монтувати розетки в місці, де в них може потрапляти волога (над або під мийкою, позаду посудомийної машини, поблизу с плитою).
2. Якщо з якихось причин ви не можете розетки дотримати відстань 25-30 см від підлоги, то знайте, при необхідності можна його зменшити. Але між розеткою і підлогою повинно залишатися не менше 10 см, в іншому випадку при вологому прибиранні приміщення у неї буде потрапляти волога.
3. Відстань від електричного приладу до живильної його розетки робиться мінімальною. Адже нерідкі такі випадки, коли холодильник стоїть в одному кухонному куті, а розетка для нього зовсім в протилежному.
4. Можна розташовувати розетки всередині шафок, під робочою стільницею. Для цього ззаду в меблевих стінках проробляють отвори для комутаційних апаратів. Це заощадить місце і не порушить загальний вигляд.
5. Ні в якому разі не ставте розетки там, де є можливість нагріву (ззаду духової шафи, холодильника, електропечі).
6. Заборонено розміщення розеток поблизу газових плит.

7. Що стосується конструктивного виконання, то можна застосовувати розетки накладні та вбудовувані. Для їх установки під час ремонту проробляються отвори, до яких підходять штроби (борозни на поверхні стіни). В отвори вставляють підрозетники, в них встановлюють розетки, а в штробах прокладають дроти.

Для накладних розеток нічого свердлити і штробити не потрібно, їх монтують під стільницями або на меблевих стінках.

Розетки зараз пропонуються будь-яких форм і забарвлень, тому під будь-який дизайн кухні можна підібрати необхідну.

Є також більш сучасні методи встановлення прихованих додаткових розеток, які не видно на кухонному гарнітурі.

Вимикачі

За допомогою вимикачів можна управляти на кухні не тільки освітленням, але й витяжним вентилятором. Тобто у витяжки є провідник зі штепсельною вилкою, яка за ідеєю повинна вставлятися в розетку і приводити в дію вентилятор. Можна прибрати штепсельну вилку, а на місці розетки змонтувати вимикач, яким запускати і зупиняти витяжку.

Для світильників краще ставити двоклавішний вимикач, одна клавіша якого буде включати загальне освітлення, а друга підсвічування. Можливий монтаж ще одного звичайного вимикача на робочій стінці, за допомогою якого буде включатися освітлення тільки робочого місця.

Загальний вимикач монтують біля вхідних дверей, на висоті 80-90 см від підлоги.

Скільки потрібно проводів?

Розводка електропроводки на кухні потребує велику кількість кабелю і дроту. Все правильно розпланувати і порахувати зручніше в порожньому приміщенні.

1. Намалюйте на підлозі план розміщення меблів і побутової техніки.
2. Поруч із приладами продумайте місця установки розеток.
3. Відзначте на стелі, де буде основний світильник і додаткове освітлення.
4. На стіні вгорі (на відстані 15-20 см від стелі) намітьте місце монтажу розподільної коробки. Намалюйте, яким шляхом до неї буде підходити ввідний кабель, що йде від загального квартирного щитка.
5. Від розподільної коробки накресліть прямо по стінах шляху проходження проводів до розеток, вимикачів та освітлювальних приладів. Пам'ятайте, що вони можуть бути тільки горизонтальними або вертикальними, ніяких «навскоси» для економії матеріалів не допускається.
6. На ваших кухонних стінах вийшла наочна схема, беріть у руки рулетку і заміряйте потрібну кількість дроту.

Природно, не купуйте проводу впритул, обов'язково врахуйте запас на оброблення жил. Для освітлення беріть провід з мідними жилами перетином 1,5 мм2, розеток для живлення від 2,5 до 4 мм2.

Відкрита проводка на кухні

Для відкритого типу проводки знадобляться розподільна коробка і комутаційні апарати зовнішнього конструктивного виконання. Вони кріпляться прямо на стінні , поверхні.

По намічених лініях на стелі і стінах прокладаються кабель-канали, їх кріплення треба робити через кожні 30-50 см, все залежить від того, наскільки рівні у вас на кухні стінні поверхні. До бетону пластикові короби кріплять за допомогою дюбель-цвяхів, для цегляних або пінобетонних стін підійдуть саморізи.

                     Головний недолік відкритої проводки в кабель-каналах – відразу видно вся кривизна стін.

В кабель-канали вкладається кабель, підводиться до розеток, вимикачів та розподільчої коробки. Після того, як все з'єднано, кабель-канали закриваються накладними кришками з фіксуючими жолобками.

Перевага відкритого типу проводки на кухні в тому, що її простіше буде переробляти, якщо ви захочете поміняти місцями знахлдження побутової техніки, або в разі пошкодження мережі. Пластикові кабель-канали зараз можно вибрать в магазинах під любий колір кухні, особливо гарно виглядають такі короби під дерево.